1. У давньому українському праві: особа, яка проживала в одному домі (хаті) зі злочинцем і знала про злочин, але не повідомила про нього владу, а тому несла спільну з ним відповідальність.
2. У широкому вжитку (зазвичай історичний або образний контекст): спільник, поплічник у неблагородній, злочинній або ганебній справі; той, хто діє разом з кимось, перебуваючи в одному прихованому союзі.