покарлючитися

[pokɑrljut͡ʃɪtɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (розм.) Стати карлючим, зігнутися, перекривитися; набути викривленої, не прямої форми.

  2. (перен., розм.) Про людину: зігнутися, сутулитися, прийняти незграбну, згорблену позу через вік, хворобу або звичку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я покарлючуся, ти покарлючишся, він покарлючиться, ми покарлючимося, ви покарлючитеся, вони покарлючаться

Більше записів