покаркати

[pokɑrkɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Видати характерний звук, подібний до каркання ворони або гавкання собаки (про ворону, собаку тощо).

  2. Перен., розм. Грубо, різко або з досадою сказати щось, зазвичай уривчастим, хрипким голосом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я покаркаю, ти покаркаєш, він покаркає, ми покаркаємо, ви покаркаєте, вони покаркають

Більше записів