Древослів

Словник Української Мови

покам'янілий

[pokɑm'jɑnilɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

Який перетворився на камінь або набув властивостей каменю внаслідок природних процесів (про органічні рештки).
Який став нерухомим, застиглим, наче камінь (про частини тіла, вираз обличчя тощо).
Переносно: який став нечутливим, бездушним, нездатним до співпереживання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покам'янілий, р. покам'янілого, д. покам'янілому, з. покам'янілого, о. покам'янілим, м. покам'янілім

Більше записів