погибель

[poɦɪbɛlʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у релігійному контексті, часто з великої літери) Вічне засудження, духовна смерть, стан відокремлення від Бога як наслідок гріха; протилежність спасінню.

  2. (переносне значення) Повне знищення, загибель, крах, нищення (часто в емоційно насичених або поетичних висловлюваннях).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. погибель, р. погибелі, д. погибелі, з. погибель, о. погибеллю, м. погибелі, к. погибеле

Більше записів