Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ПОГ У КУВАННЯ 1 , я, с. Дія за знач. пог у кувати 1 . ПОГ У КУВАННЯ 2 , я, с. Дія за знач. пог у кувати 2 і звуки , утворювані цією дією . Христя мерщій тікає у двір ; а за нею слідом погукування та вигукування ( Мирний , III, 1954, 81); Коні , звеселіло помахуючи головами , без підганяння і погукування всмикнули воза в гостинно розчинені ворота ( Загреб ., Диво , 1968, 159).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. погукування, р. погукування, д. погукуванню, з. погукування, о. погукуванням, м. погукуванні, к. погукування