Тлумачення із “Словника української мови”* ПОГ У КУВАННЯ 1 , я, с. Дія за знач. пог у кувати 1 . ПОГ У КУВАННЯ 2 , я, с. Дія за знач. пог у кувати 2 і звуки , утворювані цією дією . Христя мерщій тікає у двір ; а за нею слідом погукування та вигукування ( Мирний , III, 1954, 81); Коні , звеселіло помахуючи головами , без підганяння і погукування всмикнули воза в гостинно розчинені ворота ( Загреб ., Диво , 1968, 159).
погукування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Невольнича муза ~416 то ніжного то байдужого то роздратованого а ще ціла весна попереду Карпат,або Посельська книжка 417~ÏÀÑÒÎÐÀËÜ яке ж повернення можливо піду пастухом так ніби й не було тридцятилітньої перерви війни тридцятилітньої сам добуватиму стіл ліжко вогонь професійне погукування зірку понад вертепом відганятиму здперед очей бісовські наслання філармонію чи кав’ярню крила собі обчухраю аби не злетіти за голубим птахом метафорою двічі не увійти в одну річку навіть коли вона Луг коло Ходорова для вбогої пастушої анкети чий погляд сутніший І. Калинець. Невольнича муза ~418 хлопчика у далечінь сивоуса у проминуле час поміж отими пасторалями ретельно б зачеркнути густою цензорською пастою кому він треба Карпат,або Посельська книжка 419~ÏÎÅÒÈÊÀ склалася першого дня сама по собі не треба було аркану для порівнянь повернувся Богом даний Сенс Свята Тотожність Слова Буття ось руки вуста голос сміх сльози одяг м’ясо зелень обрус виделка келих вино дороѕга ріка гора далеч для зору і для мандрів не колове тупцювання вперед до знемоги хатина втома вимикач постіль місячне сяйво шкробання миші яка насолода чути сказати торкнутися взяти не схотіти розслабитися І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |