1. Той, хто вчинив гріх, порушує релігійні або моральні норми; грішник.
2. (у прямому значенні) Той, хто припустився помилки, промаху; провинився у чомусь.
погрішник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови