Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан того, що містить погрішності; неточність, хибність (переважно у наукових, обчислювальних, вимірювальних контекстах).
2. Різниця між істинним, точним значенням величини та значенням, отриманим в результаті вимірювання, обчислення чи наближення; величина похибки.
Приклад 1:
Вплив тривалості логістичного циклу на погрішність ринкового прогнозу. Нині ефективність ЛШР оцінили не тільки в промисловості і торгівлі споживчими товарами, але і у військовій сфері США, Великобританії, Канади.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”