погрібець

1. Невеликий підземний льох або сховище, часто викопане в землі, для зберігання продуктів харчування (наприклад, картоплі, буряків, солінь), що забезпечує сталу низьку температуру.

2. Застаріла назва для невеликого льоху або комори, часто окремо стоячої споруди або заглиблення в землі, призначеної для зберігання припасів.

3. У переносному значенні — темне, холодне та непривітне приміщення, що нагадує льох або підвал.

Приклади вживання слова:

погрібець

Приклад 1:
Врешті козаки перейняли весла назад, а невільників посадили терти на тертках сир: на кожній чайці у запорожців тулився на задку зашпакльований наглухо погрібець, де вони, як вихоплювались на море, ховали в бочечках криничну воду, набої, порох, сіль, пшоно, кругляки овечого сиру й по білій, перестеленій м’ятою, чистій сорочці. З тихого неба накрапав тихий дощ.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”