погребище

1. Місце, де колись були погреби або льохи, залишки підземних сховищ, часто археологічна пам’ятка.

2. Рідко вживана назва для великого, глибокого або старого погреба.

3. (у топоніміці) Назва місцевості, урочища, населеного пункту або іншого географічного об’єкта, що походить від наявності там погребів або їхніх руїн.

Приклади вживання

Приклад 1:
Назад їхали навпрошки: через Бердичів, Погребище, Звенигород, Шполу. Юрій був вовкодухий, один раз навіть потягнув у віконце карети за чуба гайдука, який реготівся.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |