Значення
-
Той, хто погоняє, спонукає до руху робочу худобу або впряжних тварин (коней, волів тощо), керуючи ними під час орання, перевезення вантажів чи інших робіт.
-
(переносно) Той, хто активно спонукає, підганяє когось до дії, праці; настройник, ініціатор.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. погонач, р. погонача, д. погоначеві, з. погонач, о. погоначем, м. погоначеві, к. погоначу