1. Дати комусь їсти, нагодувати; годувати протягом певного часу або до певного стану.
2. Доглядати, виховувати, вигодовувати (переважно про тварин або малих дітей).
3. Утримувати на своєму утриманні, забезпечувати харчами; годувати.
Словник Української Мови
Буква
1. Дати комусь їсти, нагодувати; годувати протягом певного часу або до певного стану.
2. Доглядати, виховувати, вигодовувати (переважно про тварин або малих дітей).
3. Утримувати на своєму утриманні, забезпечувати харчами; годувати.
Приклад 1:
Та ще кілько я зашию, аби душу погодувати — нема ґрейціря на топливце. Та я свому синові всю свою крішку дала, лиш собі один кут лишила, а він навіть до мене раз на місіць не подивитьси.
— Зеров Микола, “Камена”