Древослів

Словник Української Мови

погодостійкий

[poɦodostijkɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

Стійкий до впливу атмосферних явищ (дощу, снігу, вітру, сонця, різких перепадів температури тощо); здатний зберігати свої властивості та не руйнуватися під дією погодних умов.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. погодостійкий, р. погодостійкого, д. погодостійкому, з. погодостійкого, о. погодостійким, м. погодостійкім

Більше записів