1. Який має викривлену, зігнуту форму; зігнутий, викривлений.
2. Переносно: пригнічений, засмучений, з похиленою головою (про людину).
погнутий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який має викривлену, зігнуту форму; зігнутий, викривлений.
2. Переносно: пригнічений, засмучений, з похиленою головою (про людину).
Відсутні