1. Періодично, нетривало дивитися на когось або щось, стежити очима.
2. Доглядати, наглядати за ким-небудь або чим-небудь, опікуватися.
3. Заст. Чекати, виглядати когось, чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. Періодично, нетривало дивитися на когось або щось, стежити очима.
2. Доглядати, наглядати за ким-небудь або чим-небудь, опікуватися.
3. Заст. Чекати, виглядати когось, чогось.
Приклад 1:
Він став позиркувати-поглядати, що робить його Петро. Петро, як і Наливайко, Шостак, Мартинко й Оливка, когось із снігів виглядав і слухав.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”