погласиця

1. Власна назва однієї з найдавніших пам’яток старослов’янської писемності, частини або окремого списку Євангелія-апракос, написаного глаголицею в XI столітті та знайденого в Моравії.

2. Загальна назва давніх слов’янських рукописних книг релігійного змісту, написаних глаголицею (на противагу кириличним рукописам, які називали “крилицями”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |