Значення
-
(діал.) Дія за значенням гнати; переслідування когось, погоня.
-
(діал.) Швидкий біг коня; рись, мчак.
-
(діал.) Віддалена частина поля, сільськогосподарської угідді або лісу; кут, окраїна, край.
-
(діал.) Невеликий лісок, галявина серед лісу; перелісок.
-
(діал.) Дорога, стежка через поле або ліс.
-
(діал.) Потік, струмок води.
-
(діал., рідк.) Назва деяких населених пунктів або місцевостей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. погін, р. погону, д. погонові, з. погін, о. погоном, м. погоні, к. погоне
Походження слова (Етимологія)
Слово «погін» походить від дієслова «гнати» (або «гонити»). Спочатку воно означало «переслідування», «погоня», а згодом набуло значення «велика швидкість». Це іменник, утворений за допомогою префікса «по-» та кореня, спільного з такими словами, як «гнати», «гін», «погоня».