погейкування

[poɦɛjkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (іст.) Політика насильницької асиміляції українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття, спрямована на його ополячення або мадяризацію, що проводилася владою Австро-Угорської імперії у XIX — на початку XX століття.

  2. (перен., заст.) Насильницьке запровадження чужої мови, культури, звичаїв; національно-культурний гніт, асиміляція.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. погейкування, р. погейкування, д. погейкуванню, з. погейкування, о. погейкуванням, м. погейкуванні, к. погейкування

Більше записів