поганинка

1. (історичне) Жінка, яка сповідувала язичництво; представниця язичницького віровчення, переважно в контексті давньої Русі або слов’янських народів дохристиянської доби.

2. (переносне, рідковживане) Жінка або дівчина, яка поводиться вільнодумно, нехтує загальноприйнятими нормами або релігійними обмеженнями; бунтарка, вільнодумка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |