Значення
-
(історичне) Жінка, яка сповідувала язичництво; представниця язичницького віровчення, переважно в контексті давньої Русі або слов’янських народів дохристиянської доби.
-
(переносне, рідковживане) Жінка або дівчина, яка поводиться вільнодумно, нехтує загальноприйнятими нормами або релігійними обмеженнями; бунтарка, вільнодумка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поганинка, р. поганинки, д. поганинці, з. поганинку, о. поганинкою, м. поганинці, к. поганинко