поганяльник

1. Той, хто поганяє (чоловік або хлопець), погонич, особливо худоби або в’ючних тварин.

2. У картковій грі (наприклад, у “джиґуна”): гравець, який “поганяє” інших, тобто змушує їх робити ходи швидше, часто вигукуючи “пого-го!” або “ґа!”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |