поганяльник

[poɦɑnjɑlʲnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто поганяє (чоловік або хлопець), погонич, особливо худоби або в’ючних тварин.

  2. У картковій грі (наприклад, у “джиґуна”): гравець, який “поганяє” інших, тобто змушує їх робити ходи швидше, часто вигукуючи “пого-го!” або “ґа!”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поганяльник, р. поганяльника, д. поганяльникові, з. поганяльника, о. поганяльником, м. поганяльникові, к. поганяльнику

Більше записів