погань

[poɦɑnʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Історична назва язичницьких племен, зокрема половців, а також осіб, які сповідували язичництво, у давньоруських літописах та пам’ятках писемності.

  2. Заст. Назва представників деяких неслов’янських народів, часто з відтінком зневаги.

  3. Перен., зневажл. Погані, мерзенні люди; наволоч, бидло.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. погань, р. погані, д. погані, з. погань, о. поганню, м. погані, к. погане

Більше записів