1. Мати під собою основу, грунт; спиратися на щось, бути обґрунтованим чимось.
2. (перен.) Бути заснованим на певних фактах, доказах, логічних умовиводах; знаходити собі підтвердження або пояснення.
поґрунтуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |