подинка

[podɪnkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на топонімічні корені (наприклад, від назви населеного пункту).

  2. У місцевих говірках — можливе позначення невеликої заглибини, ямки або сліду від чогось (варіація слів “падинка”, “ядинка”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. подинка, р. подинки, д. подинці, з. подинку, о. подинкою, м. подинці, к. подинко

Більше записів