подвижниця

1. Жінка, яка присвятила себе служінню Богові, релігійному аскетизму, суворому чернечому життю або духовним прагненням; черниця, аскетка.

2. Жінка, яка з великою самовідданістю працює на якійсь справі, віддає їй усі свої сили; ентузіастка, діячка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |