Значення
-
(історичне) Посадовець у княжій Русі, який керував княжим двором, господарством та збиранням податей; відповідальний за порядок у княжій резиденції та навколишніх землях.
-
(історичне) У пізніший період (наприклад, у Великому князівстві Литовському) — управитель господарством феодала (панського двору), наглядач за селянами, староста.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. подворець, р. подворця, д. подворцеві, з. подворець, о. подворцем, м. подворцеві, к. подворцю