подвійник

[podʋijnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У фольклорі та міфології — істота, що є точним зовнішнім відтворенням певної людини, часто з небезпечним або зловісним символізмом; двійник, двійник-привид.

  2. У літературознавстві та мистецтві — персонаж, який є повною або частковою копією іншого персонажа, що використовується як художній прийом для розкриття внутрішнього світу, конфлікту або ідеї твору.

  3. У розмовній мові — людина, що надзвичайно схожа на іншу зовні; виглядає як її точна копія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. подвійник, р. подвійника, д. подвійникові, з. подвійника, о. подвійником, м. подвійникові, к. подвійнику

Більше записів