1. (мат.) Такий, що зберігає свої властивості (залишається незмінним) відносно двох різних операцій або перетворень одночасно; подвійно-сталий.
подвійно-інваріантний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
1. (мат.) Такий, що зберігає свої властивості (залишається незмінним) відносно двох різних операцій або перетворень одночасно; подвійно-сталий.
Відсутні