подушка

Приклад 1:
В кожні двері зазирав він, але ніде нікого не було, і тільки часом котрась із гостес рвучко обганяла його з криками «Холодний компрес для барона Казаллеґри!», «Гаряча камфора для синьйора Леонардо!» або «Киснева подушка для пана президента!». Вони зіштовхували Перфецького з дороги, щоб не заважав, і йому щоразу доводилося хапатися руками за мокрі стіни, за павутиння, за ніщо.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Чистісінько… Андрій поклав свою торбиночку з самою лише ложкою в ній на тумбу й підняв ковдру на ліжку — ліжко було застелене чистим простиралом, подушка в білій чистій наволочці, помацав — набита соломою, — все — і ковдра, і подушка, й простирало пахло креозотом і «Геліосом», але не тим, що так гарно палить і псує арештантське дрантя, а якимсь іншим. Дивився й апатично думав — логічно мусила б тут десь бути й білизна ж, і рушник.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 3:
II Чи давно нечувана музика якось по-иншому настроїла його нерви, звиклі до певного, одноманітного ритму ділових, навіть у захваті своїм розміряних днів; чи то спогади, що, зароївшися круг Завадської, злились потім з ширшими, як і все нічне, невиразними думками, — але ж все зростала на столику коло ліжка купа недокурків, все мулькішою ставала під ранок гаряча подушка. Коли позначилися вікна каламутними синіми плямами, Іван Семенович упевнивсь, що сну годі чекати; не світячи, він одягся й навшпиньки, щоб не збудити кого, вийшов на ґанок.
— Тютюнник Григорій, “Вир”