подружити

1. З’єднати, сполучити когось з кимось у дружні стосунки; спричинити, щоб хтось із кимось подружився.

2. (переважно у пасивному стані) Встановити з кимось дружні, тісні, приязні стосунки; стати друзями.

3. (переносно) Звикнути до чогось, опанувати щось, знайти спільну мову з кимось або чимось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |