Древослів

Словник Української Мови

подружка

Буква

1. Жінка або дівчина, яка перебуває у дружніх, близьких стосунках з кимось; жіночий відповідник до слова «друг».

2. Розмовне звертання або назва для жінки або дівчини, з якою спілкуються дружньо, без урахування близькості стосунків.

3. Заст. Наречена; дівчина або жінка, яка перебуває в романтичних стосунках з чоловіком і розглядається як майбутня дружина.

4. У значенні «подружка нареченої» — жінка (зазвичай незаміжня), яка супроводжує наречену під час весілля, виконуючи певні обрядові та організаційні функції.

Приклади вживання слова:

подружка

Приклад 1:
Компанію сестрам у їхній духовній місії склали їхня давня подружка, ірландка за походженням Варвара Керрол, та мексиканська співачка, активістка методистської церкви Марія де лос Мерседес, котра зголосилась плисти з сестрами, тікаючи від переслідувань церковної адміністрації, що звинувачувала Марію в привласненні коштів, переданих на церкву парафіянами. Пароплав, на якому квартет рушив через океан, використовувався фірмою переважно для перевезення через Атлантику російських емігрантів, котрі місяцями жили в портах Криму та Приазов ‘я в очікуванні свого рейсу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
До Вiвдi прийшла подружка по гiмназiї — Христя. Така задумлива, як вечiрнє небо.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Більше записів