1. Який перебуває у шлюбі, одружений (про чоловіка).
2. Який має дружину певних якостей, з певними ознаками (зазвичай у складних словах).
подружений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває у шлюбі, одружений (про чоловіка).
2. Який має дружину певних якостей, з певними ознаками (зазвичай у складних словах).
Відсутні