подостаток

1. (діал.) Те саме, що достаток — велика кількість чогось, надлишок, багатство.

2. (діал.) Стан, коли є все потрібне в достатній кількості, забезпеченість, добробут.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |