Значення
-
(діал.) Те саме, що достаток — велика кількість чогось, надлишок, багатство.
-
(діал.) Стан, коли є все потрібне в достатній кількості, забезпеченість, добробут.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. подостаток, р. подостатку, д. подостаткові, з. подостаток, о. подостатком, м. подостаткові, к. подостатку