поділющий
[podiljuʃt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(у математиці, теорії чисел) Такий, що ділить число, вираз або математичний об’єкт без остачі; дільник.
-
(у логіці та філософії) Термін, що вказує на ознаку або властивість, за якою відбувається розподіл, класифікація поняття на види; диференційний ознака.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поділющий, р. поділющого, д. поділющому, з. поділющого, о. поділющим, м. поділющім