Значення
-
Власна назва, що позначає стан або якість бути почетвертованим, тобто розділеним на чотири частини.
-
У переносному значенні — стан крайньої роздробленості, роз’єднаності, розчленованості на окремі, часто незв’язані між собою частини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. почетвертованість, р. почетвертованості, д. почетвертованості, з. почетвертованість, о. почетвертованістю, м. почетвертованості, к. почетвертованосте