почетвертованість

1. Власна назва, що позначає стан або якість бути почетвертованим, тобто розділеним на чотири частини.

2. У переносному значенні — стан крайньої роздробленості, роз’єднаності, розчленованості на окремі, часто незв’язані між собою частини.