побитий

[pobɪtɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який зазнав удару або ударів, має сліди побоїв; підданий бійці.

  2. Який зазнав поразки, розгрому, програшу; переможений.

  3. Розбитий, пошкоджений ударами або внаслідок удару; розтрощений.

  4. Перен. Пригнічений, збентежений, сповнений розпачу через невдачу, страждання тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побитий, р. побитого, д. побитому, з. побитого, о. побитим, м. побитім

Приклади з художньої літератури

Більше записів