побит

[pobɪt] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (в історії) Назва одного з найдавніших слов’янських племен, що мешкало в басейні річки Віслили та дало початок польському народові.

  2. (в історії) Представник цього племені.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побит, р. побиту, д. побитові, з. побит, о. побитом, м. побиті, к. побите

Більше записів