побувка

[pobuʋkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Короткочасне перебування десь, переважно з метою відвідин, відпочинку або виконання певних справ.

  2. У спеціальному вжитку (адміністративне право): офіційно дозволене або оформлене короткочасне відвідування військовослужбовцем родини під час строкової служби або перебування у відрядженні.

  3. У розмовній мові: короткий час, проведений у певному місці або серед певних людей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побувка, р. побувки, д. побувці, з. побувку, о. побувкою, м. побувці, к. побувко

Більше записів