побуріння

[poburinnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (геолог.) Процес утворення бурів — осадових гірських порід, що складаються переважно з оксидів та гідроксидів заліза, часто з домішками глинистих мінералів; буроземоутворення.

  2. (с.-г., ґрунт.) Накопичення в поверхневому шарі ґрунту оксидів заліза та алюмінію, що призводить до набуття ним бурого або червонувато-бурого забарвлення; один з елементарних ґрунтотворчих процесів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побуріння, р. побуріння, д. побурінню, з. побуріння, о. побурінням, м. побурінні, к. побуріння

Більше записів