побуріння

1. (геолог.) Процес утворення бурів — осадових гірських порід, що складаються переважно з оксидів та гідроксидів заліза, часто з домішками глинистих мінералів; буроземоутворення.

2. (с.-г., ґрунт.) Накопичення в поверхневому шарі ґрунту оксидів заліза та алюмінію, що призводить до набуття ним бурого або червонувато-бурого забарвлення; один з елементарних ґрунтотворчих процесів.

Приклади вживання слова

побуріння

Приклад 1:
За дослідження різних концентрацій робочих розчинів карбаміду на стан ро слин гороху в фазу формування бобів (від 0,5 до 50 %) встановлено, що високі концентрації, 40 % і особливо 50 %, викликали побуріння країв листків, на окремих рослинах з’являлися невеликі плями опіків. Оптимальним було підживлення 30 % робочим розчином кар баміду, за якого в посівах гороху спостерігалася загибель деяких видів бур’янів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”