1. Схилити когось до певних дій, вчинків, спонукати, примусити зробити щось.
2. Викликати, породити якесь почуття, думку, стан або бажання.
Словник Української Мови
Буква
1. Схилити когось до певних дій, вчинків, спонукати, примусити зробити щось.
2. Викликати, породити якесь почуття, думку, стан або бажання.
Приклад 1:
Устав він, одягся і хотів був піти їх побудити, коли поглянув на годинник і побачив, що іще не пора. Він вийшов з хати, щоб піти на часинку до моря, коли це, на велику собі несподіванку, побачив «трапезундську вдовичку», що сиділа, як і колись, на своєму поетичному місці: в холодку під пальмами коло фонтана.
— Тютюнник Григорій, “Вир”