Значення
-
Той, хто займається будівництвом, споруджує будівлі або інженерні конструкції; будівельник, будівничий.
-
(переносно) Той, хто створює, засновує щось нове, закладає основи чогось; творець, фундатор.
-
(істор., заст.) Назва посади керівника будівельних робіт у Київській Русі та в Україні в XVI–XVIII століттях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. побудник, р. побудника, д. побудникові, з. побудника, о. побудником, м. побудникові, к. побуднику