побудка

[pobudkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технічний термін у поліграфії, який означає розміщення та порядок складання окремих друкованих елементів (ілюстрацій, заголовків, тексту) на сторінці або полі друкованого видання (книги, газети, плаката).

  2. У ширшому вжитку — процес або результат створення, організації, компонування чого-небудь (наприклад, побудка аргументів у міркуванні, побудка фрази в мовленні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побудка, р. побудки, д. побудці, з. побудку, о. побудкою, м. побудці, к. побудко

Більше записів