побучити [pobut͡ʃɪtɪ] Іменник Буква:П ЗначенняПравопис Значення (діал.) Побити, відлупцювати когось. (діал., перен.) Сильно лаяти, сварити когось; дати нагоняй. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. побучита, р. побучити, д. побучиті, з. побучиту, о. побучитою, м. побучиті, к. побучито ←невпокійно токма→
