Значення
-
Видати короткий, дзвінкий, металевий звук, подібний до брязкання; побрязкати.
-
Перен., розм. Поговорити, обмінятися короткими фразами, зазвичай на легку тему; побалакати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я побрязкочу, ти побрязкотиш, він побрязкотить, ми побрязкотимо, ви побрязкотите, вони побрязкотять