1. Місце, де відбувалася битва, бій, бої; поле бою, поле битви.
2. Переносно: сфера, галузь або ситуація запеклої боротьби, суперництва, конфлікту.
побойовисько
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови