1. Місце, де відбувається бій, битва, побоїще; поле бою.
2. (у переносному значенні) Місце запеклих суперечок, гострих конфліктів, сутичок.
побойовище
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Все загрожувало обернутися в побойовище, бо цієї проклятої проблеми не .можна розв’язати» і тут раптом відчинилася кормушка й просунулася голова наглядача: — Що за шум? Шарварок вшух.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |