поборотий

1. Який зазнав поразки, переможений у боротьбі, битві, змаганні або сутичці.

2. Який був подоланий, переборений (про почуття, хворобу, труднощі тощо).

3. У поєднанні “Поборотий Богородиць” — народна назва ікони Пресвятої Богородиці, що шанується в православ’ї та католицизмі, а також храмів, присвячених цьому образу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |