поборотий
[poborotɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який зазнав поразки, переможений у боротьбі, битві, змаганні або сутичці.
-
Який був подоланий, переборений (про почуття, хворобу, труднощі тощо).
-
У поєднанні “Поборотий Богородиць” — народна назва ікони Пресвятої Богородиці, що шанується в православ’ї та католицизмі, а також храмів, присвячених цьому образу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поборотий, р. поборотого, д. поборотому, з. поборотого, о. поборотим, м. поборотім