1. (від «боронитися») — намагатися захистити себе, чинити опір, відбиватися від когось або чогось; оборонятися, боронитися.
2. (переносно) — наполегливо заперечувати, відстоювати свою думку, спростовувати звинувачення; захищатися словесно.
Словник Української Мови
Буква
1. (від «боронитися») — намагатися захистити себе, чинити опір, відбиватися від когось або чогось; оборонятися, боронитися.
2. (переносно) — наполегливо заперечувати, відстоювати свою думку, спростовувати звинувачення; захищатися словесно.
Відсутні