поблискуючий

1. (дієприкметник від дієслова “поблискувати“) Такий, що періодично видає короткі, яскраві спалахи світла; блимаючий, мигтячий.

2. (переносне значення) Такий, що виявляється, проглядає час від часу; що зрідка показує себе, свої якості (наприклад, про талант, розум).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |