поблиск

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

2. (заст., діал.) Короткочасний, слабкий блиск, спалах світла; відблиск, відсвіт.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ще година восьма, а людей зовсім мало, і на хідниках раз у раз чути «Hende hoch!» та видко підступний поблиск ліхтарок. Десь лунають окремі постріли.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |