поблукати

1. Деякий час блукати, пересуватися без певної мети чи чіткого напрямку, зазвичай отримуючи від цього задоволення або розважаючись.

2. Переносно: думково або уявою відволіктися від основної теми, заглибитися у роздуми чи фантазії.

Приклади вживання

Приклад 1:
Поблукати трохи… Повернувся до табору уже тоді, як здалеку почув дзвінкий Наталчин сміх, веселий, розкотистий. А вона ду­ріла, бавилася з Заливаєм.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Приклад 2:
Потiм вiн зробив менi руку калачиком i запропонував трохи поблукати з ним. Я хотiла вiдмовитись, але згадала нашу вранiшню розмову й пiшла: я боялась, щоб вiн мене не запiдозрив що до Чаргара.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: дієслово () |